Ця стаття розповідає про радикальний соціальний експеримент німкені Хайдемарі Швермер, яка вирішила повністю відмовитися від грошей. У 1996 році вона ліквідувала свій банківський рахунок, роздала всі заощадження та майно і почала жити за принципом натурального обміну. Вона подорожує Європою, працює в обмін на їжу, житло та інші послуги, пише книги та читає лекції про свій досвід.

Хайдемарі не заперечує важливість грошей у суспільстві, але вважає, що тимчасова відмова від них допомагає звільнитися від страхів і змінити ставлення до життя. Незважаючи на свою пенсію, вона роздає її іншим, а її спосіб життя стає дедалі популярнішим, особливо після фінансових криз.

Основна ідея статті – переосмислення ролі грошей у житті людини та можливість існування альтернативних економічних моделей, заснованих на взаємодопомозі та обміні.

1 травня 1996 року успішна та заможна 54-річна жителька Дортмунда, педагог і психотерапевт Хайдемарі Швермер, ухвалила несподіване рішення: вона ліквідувала свій банківський рахунок, роздала всі гроші та майно нужденним і вирушила у «вільне плавання» лише з одним валізкою, в якій були кілька особистих речей і фотографій.

Спочатку вона планувала прожити без грошей один рік, але цей досвід виявився настільки вдалим, що Хайдемарі більше ніколи не повернулася до традиційного способу життя.

З того часу вона подорожує Європою, переїжджаючи з місця на місце, пише книги, читає лекції та ділиться своїм унікальним досвідом. Життєві потреби вона задовольняє завдяки бартеру: за житло розплачується допомогою по господарству, їжу отримує в обмін на прибирання в супермаркетах, а за стрижку розраховується вигулюванням собак або іншими корисними послугами. Якщо її запрошують виступати в університетах чи громадських організаціях, то разом із запрошенням їй надсилають квитки на дорогу.

Одежу вона також отримує завдяки бартеру. Власне, з організації бартерного клубу в Дортмунді й розпочалася її подорож: спостерігаючи, як працює цей соціальний проєкт, Хайдемарі зрозуміла, що здатна жити повністю без грошей.

Незважаючи на те, що як колишня вчителька вона має право на щомісячну пенсію в 800 євро, жінка віддає її тим, кому вона потрібніша. Гонорар за свою першу книгу вона також роздала нужденним. Єдиний запасний план на випадок надзвичайної ситуації — купюра в 200 євро, яку вона носить у сумочці. Але за 15 років їй жодного разу не довелося її використати.

Журналіст видання «Калькалист» Ітай Лахат зустрів Хайдемарі у німецькому місті Гамельн, де вона провела літо, працюючи над новою книгою та ділячись своїми ідеями з місцевими жителями. Репортер зауважив, що вона зовсім не виглядає як бездомна або бідна: це доглянута, елегантна, впевнена в собі жінка, яка постійно посміхається. Вона не відчуває страху і не хвилюється про майбутнє.

Коли журналіст запитав її, що вона робитиме в старості без заощаджень і страховки, Хайдемарі відповіла, що сподівається залишатися активною до кінця життя. Але навіть якщо їй стане важко подорожувати, вона розраховує знайти прихисток у своїх дітей, які люблять і підтримують її вибір. Як і всім іншим, вона буде «платити» їм своєю працею.

Навіщо цей радикальний експеримент? Хайдемарі пояснює, що її завжди непокоїло питання: чому в сучасному суспільстві гроші стали головним мірилом усіх цінностей? Чому людську гідність та саме життя оцінюють грошима?

Вона не заперечує, що грошова економіка створила багато хорошого та має великий творчий потенціал. Але вважає, що тимчасова відмова від грошей і повернення до натурального обміну можуть розширити свідомість, звільнити людей від ірраціональних страхів та перекосів у системі цінностей, які нав’язує сучасний капіталізм.

Ще чотири роки тому «Німецька хвиля» писала про Хайдемарі як про ексцентричну жінку, яка знайшла собі незвичне заняття. Але з початком фінансової кризи та хвилі соціальних протестів її ідеї почали знаходити дедалі більше відгуку. Все більше людей готові спробувати хоча б тимчасово пожити без грошей, щоб змінити своє ставлення до життя.