Соціальний глухий кут

На початку XXI століття суспільні процеси спричинили появу споживацької людини. І руйнівної. Вона знищує природу, собі подібних і навіть саму себе. Парадоксально, але так званий "прогрес" не привів до небаченого культурного злету, а, навпаки, до масового отупіння. Нові покоління з кліповим мисленням не здатні стежити навіть за найпростішими сюжетами книг. Телевізор замінив людям природу, а разом з нею – і власний розум. Повсюдна цифровізація та зрощення інтернету з телебаченням стали останнім цвяхом у труну критичного мислення. Культ речей породив епоху бездумного споживацтва, яку не міг уявити навіть Островський. Справжній розвиток суспільства зупинився.

Науковий глухий кут

Прогрес досягнув меж, окреслених ще на початку XX століття. Замість проривних відкриттів наука зосередилася на створенні нових "удосконалень" для існуючих технологій, роблячи їх більш "зручними" та "ергономічними". Вчені перестали бути Прометеями і стали слугами Золотого тельця. Найвища вершина наукового прогресу XXI століття – не космічні кораблі й не суперкомп’ютери, а звичайний гаджет, на рекламу якого витратили у тисячу разів більше, ніж на розробку. Нових геніїв майже не з’являється. Нобелівські премії вручають або за відкриття півстолітньої давності, або за беззмістовні "дослідження". Це підтверджує кризу розвитку науки.

Культурний глухий кут

Культура деградувала настільки, що сам термін "діяч культури" набув негативного забарвлення. Справжніх митців майже не залишилося, адже, згідно з постмодерністськими догмами, "все вже створено". Натомість культуру заполонили "шоумени", продажні режисери, естрадні маргінали та журналісти, готові вихваляти будь-кого за належну оплату. Література виродилася в дешеву гру "хто хоче спати з мільйонером?". Найбільші літературні платформи заповнені творами з елементами содомії, інцесту, зоофілії та інших збочень, на фоні яких "Лоліта" Набокова здається казкою про Білосніжку. Святе топчуть у бруд так само завзято, як у масовій літературі жують шаблонні сюжети. Готові шаблони для написання детективів чи фентезі продаються початківцям як бізнес-продукт. Постмодерністи радіють – мистецтво дійсно померло, а культурний розвиток загальмувався.

Політичний глухий кут

Великі битви ідеологій та народів залишилися в минулому. Їх місце зайняли посередності, яких колись навіть не підпустили б до влади. Замість лідерів – клерки, які лише удають сильних політиків. Масова грамотність не призвела до зростання активності суспільства, а, навпаки, породила апатію. Зараз навіть дрібні політичні діячі легко маніпулюють виборцями за допомогою мас-медіа, які формують реальність за місяць до виборів. Подібний абсурд панує і в найбільш "демократичних" країнах світу. Усі політичні процеси замість розвитку суспільства лише поглиблюють кризу.

Ресурсний глухий кут

Мільйони тонн металу щороку перетворюються на автомобілі, які за стандартами моди потрібно змінювати не рідше, ніж раз на рік. Мільярди барелів нафти та кубометрів газу просто згорають у вихлопних трубах, щоб офісні працівники могли дістатися з одних "акваріумів" до інших. Їхня робота зводиться до переміщення безглуздих електронних символів з однієї таблиці в іншу. Невідновлювані ресурси буквально зливаються в унітаз. Культ автомобіля, впроваджений через рекламу, змушує суспільство нехтувати очевидною перевагою громадського транспорту – економічністю, безпекою та екологічністю. Однак розвиток альтернативних транспортних систем гальмується на догоду корпораціям.

Висновки

Сучасна цивілізація зайшла в глухий кут у всіх аспектах – соціальному, науковому, культурному, політичному та ресурсному. Прогрес більше не є шляхом розвитку, а лише способом заробітку для корпорацій. Людство споживає, руйнує та деградує, тоді як справжні цінності відходять у небуття. Чи є вихід із цього цивілізаційного тупика? Це питання залишається відкритим.