Почуття та емоції, які не можна ігнорувати й тримати в собі
У суспільстві заведено вважати, що почуття неодмінно мають бути під контролем розуму. З дитинства всіх помилково вчили не злитися, не кричати, не засуджувати. Однак, це докорінно неправильно. Будь-які почуття виникають, як реакція на недосконалість власну або світу, виходячи із системи пріоритетів і світогляду.
Намагаючись контролювати свої почуття, людина їх просто ігнорує, чинячи докорінно неправильно. Що ж це за почуття? І як потрібно брати їх під свій контроль, не заганяючи в підсвідомість.
1. Ненависть.
Це найсильніша емоція, рівна за потужністю любові, тільки з негативним зарядом. Вона походить від почуття безсилля перед об'єктом ненависті й чинить руйнівну дію на людину, яка відчуває це почуття. Не дарма кажуть, що від любові до ненависті один крок. Або навпаки. Боротися з ненавистю марно, до неї підмішуються інші негативні почуття, наприклад, бажання мститися, яке посилює руйнування. Необхідно просто постаратися пробачити людину, а можливо навіть і полюбити! Тоді слабкість перетворюється на силу.
2. Розчарування
Ступор, який починається, коли руйнуються всі ілюзії. Це почуття оберігає людей від дурману. Рожеві окуляри б'ються скельцями всередину. Такий досвід необхідний, щоб навчитися жити в реальному світі, і сприймати його тверезо.
3. Страх.
Це парадоксально, але практично всіх із дитинства часто лякали чимось. Усілякі бабайки і страшилки.... А потім раптом дорослі почали говорити дітям, що не можна бути боягузом і боятися. Це породжує внутрішній конфлікт. Треба вивчити свій страх, не ігнорувати його. Якщо він нав'язаний ззовні, потрібно поглянути йому прямо в очі. І перебороти. А якщо він виходить зсередини, то знайти причину там.
4. Почуття провини.
Нав'язана з дитинства відповідальність прямо або побічно викликає в людини почуття провини. Ігнорувати його вкрай небезпечно. Цей "пролом у броні" стає мотузочкою, за яку починають смикати маніпулятори. Варто розібратися через що воно відбувається та чи є виправданим.
Іноді його основою стає власне его, тобто, звинувачуючи себе в усьому, людина ніби визнає себе "пупом землі". Потрібно ретельно, розібратися в собі та поставитися спокійно до певної помилки, як тимчасового явища.
5. Байдужість.
Це почуття зі знаком 0. Нейтральність. Момент перезавантаження. Це можна сприймати так, не впадаючи в апатію. Воно відбувається від втоми, монотонності, від перенесених душевних травм. Спочатку настає емоційна холодність, а потім байдужість і байдужість. Це також необхідне почуття, як і інші, але в ньому не можна "застрявати".
6. Цікавість.
Вона, як відомо, не порок. Людина залишається по-дитячому безпосередньою, будучи допитливою. Не треба її ігнорувати, позбавляти себе задоволення йти назустріч чомусь цікавому, і навіть сам по собі інтерес є позитивною емоцією, що спонукає до чогось.
7. Здоровий егоїзм.
Акцент на слові "здоровий". Подбати про себе таким чином, щоб мати можливість піклуватися про когось іще.